- оповідь
- -і, ж.1) Те саме, що оповідання 1), 2).2) заст.Церковне повідомлення про шлюб.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оповідання — [опов іда/н :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
оповісти — [опов істи/] опоув і/м, в іси/, опоув і/с т , в імо/, в істе/, в ід а/т ; мин. опоув і/ў, в іла/ … Орфоепічний словник української мови
оповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
оповідання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оповіданнячко — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
оповідати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оповідатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
оповідач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
оповідачка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
оповідка — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови